VideoNote

Подорожі, події та спогади
6 жовтня 2026 року

Личаківський меморіальний гуртожиток у Львові

Личаківський цвинтар у Львові є не лише місцем поховання, а й одним із найважливіших історичних некрополів України. На його території можна побачити старовинні каплиці, родинні склепи, кам’яні хрести, скульптури та пам’ятники, створені відомими майстрами XVIII–XXI століть. Історія цвинтаря відображає складне минуле Львова, в якому переплелися українська, польська, австрійська, вірменська та інші культурні традиції. Офіційна назва об’єкта – музей-заповідник «Личаківський цвинтар». Він розташований за адресою: вулиця Мечникова, 33. Загальна площа некрополя становить приблизно 42 гектари. Тут є десятки окремих полів, сотні скульптур і родинних гробівців, а загальна кількість поховань обчислюється сотнями тисяч. Цвинтар офіційно відкрили у 1786 році, коли Львів перебував у складі Габсбурзької монархії. Австрійська влада заборонила ховати померлих біля храмів у центральній частині міста з міркувань санітарної безпеки. Нові кладовища почали влаштовувати за тодішніми міськими межами.

Відкрити запис →
28 вересня 2026 року

Тустань: скелі, які зберегли пам’ять про середньовічну фортецю

Серед лісистих схилів Українських Карпат, біля села Урич на Львівщині, здіймаються величезні скелі з округлими вершинами, стрімкими стінами та глибокими розколинами. Це Тустань, місце, де природний кам’яний масив став основою середньовічної фортеці. Сьогодні дерев’яних укріплень уже немає, але на поверхні скель залишилися тисячі слідів будівництва, за якими дослідники відтворили вигляд давнього оборонного комплексу.

Відкрити запис →
28 вересня 2026 року

Виставка картини Караваджо у Софії у Будинку митрополита у квітні 2026

У квітні 2026 року в Будинку митрополита на території заповідника «Софія Київська» можна було побачити полотно «Взяття Христа під варту», відоме також як «Поцілунок Іуди». Його представили в межах виставки «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація», що тривала з 13 лютого до 12 квітня. Організатори називають картину твором XVII століття, пов’язаним з ім’ям Караваджо. Міністерство культури України Історія полотна стала частиною експозиції. У 2008 році його викрали з Одеського музею західного і східного мистецтва, вирізавши центральну частину з підрамка. Згодом картину знайшли в Берліні й повернули до України. Відвідувачам показали результат багаторічної роботи українських реставраторів, які з’єднали пошкоджені фрагменти та повернули твору цілісність.

Відкрити запис →